Федір Тютчев "Я знаю в праосені пору"

                    * * *

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.

Повітря чисте, день прозорий,

I вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

Перекладач: Ю. Клен

Джерело: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори—упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко — X.: Торсінг, 2002