| ГОЛОВНА | МАГАЗИН | БІБЛІОТЕКА | КОНТАКТИ | |
|
||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||
Григорій Сковорода "Пісня 18-та"
Ой пташино жовтобока,Не клади гнізда високо,
А клади лиш на лужку,
На зеленім моріжку.
Яструб ген над головою
Висить, хоче ухопить,
Вашою живе він кров'ю,
Глянь-но! Пазури сталить!
Стоїть явір над горою,
Все киває головою,
Буйні вітри повівають,
Руки явору ламають.
А вербички шумлять низько,
Заколишуть мене в снах,
Тут тече
потічок близько,
Видко воду аж до дна.
Нащо ж думати-гадати,
Що в
селі родила мати?
То у тих хай мозок рветься,
Хто високо вгору пнеться.
А я буду собі тихо
Коротати милий вік,
Так мине мені все лихо -
Щасний буду чоловік.
Переклад Валерія Шевчука
|
|
