Тарас Шевченко "І широкую долину..."

               * * *

               І широкую долину,             

І високую могилу,              

І вечернюю годину,

І що снилось-говорилось,

                               Не забуду я.

               Та що з того? Не побрались,

Розійшлися, мов не знались.

А тим часом дорогії

Літа тії молодії

                               Марне пронеслись.

               Помарніли ми обоє —

Я в неволі, ти вдовою,

Не живем, а тілько ходим

Та згадуєм тії годи,

                        Як жили колись.