Василь Стус "Весь обшир мій - чотири на чотири"149

Весь обшир мій - чотири на чотири.

Куди не глянь - то мур, куток і ріг.

Всю душу з'їв цей шлак лілово-сірий,

це плетиво заламаних доріг.150

І дальше смерті - рідна Україна.

Колодязь, тин і два вікна сумні,

що тліють у вечірньому вогні.

І в кожній шибі - ніби дві жарини -

журливі очі вставлено. Це ти,

о пресвята моя зигзице151 - мати!

До тебе вже шляхів не напитати

і в ніч твою безсонну не зайти.

Та жди мене. Чекай мене. Чекай,

нехай і марне, але жди, блаженна.

І Господові помолись за мене.

А вмру - то й з того світу виглядай.