Іван Франко "Гріє сонечко!"

Гріє сонечко!

Усміхається

Небо яснеє,

Дзвонить пісеньку

Жайвороночок,

Затонувши десь

В бездні-глубині

Кришталевого

Океану...

Встань,

Встань, орачу! Вже

Прогули вітри,

Проскрипів мороз,

Вже пройшла зима!

Любо дихає

Воздух леготом63;

Мов у дівчини,

Що з сну будиться,

В груди радісно

Б'єсь здоровая

Молодая кров,

Так і грудь землі

Диха-двигаєсь

Силов дивною,

Оживущою.

Встань, орачу, встань!

Сій в щасливий час

Золоте зерно!

З трепетом любві

Мати щирая

Обійме його,

Кров'ю теплою

Накормить його,

Обережливо

Виростить його.

Гей, брати!

В кого Серце чистеє,

Руки сильнії,

Думка чесная, -

Прокидайтеся!

Встаньте, слухайте

Всемогучого

Поклику весни!

Сійте в головах

Думи вольнії,

В серцях жадобу

Братолюбія,

В грудях сміливість

До великого

Бою за добро,

Щастя й волю всіх!

Сійте! На пухку,

На живу ріллю

Впадуть сімена

Думки вашої!