Народна лірика. Ой матінко-зірко

Ой матінко-зірко,

Як у строку гірко:

Куди хилять, то й хилюся,

Бо я всіх боюся.

Ой матінко-зоре,

Яке в строку горе:

Ні доїсти, ні допити,

Ні сісти спочити!

Ой матінко-вишня,

Чи я у вас лишня,

Що ви мене туди дали,

Де я непривишна?

Ой матінко-пава,

Тепер я пропала,

Що ви мене туди дали,

Де я не бувала.

Ой матінко моя,

Тепер я не твоя,

Тепер я вже того пана,

Що задаток дано.

Ой матінко моя,

Тепер я не твоя,

Хіба тоді твоя буду,

Як строку добуду.

Добре тобі, тату,

Задаточки брати!

Прийди, тату, подивися,

Як їх заробляти!

Ти думаєш, тату,

Що я тут паную?

Прийди, тату, подивися,

Як я тут горюю!

Ти думаєш, тату,

Що я тут не плачу?

За сльозами за дрібними

Стежечки не бачу!

Вийду я на гору,

Крикну я додому:

«Вари, мати, вечеряти

Та й на мою долю!»

Варила, варила,

Небагато - трошки:

«Нема ж тобі, моя доню,

Ні миски, ні ложки!»