Народна лірика. Розлилися круті бережечки

Розлилися круті бережечки,

Гей, гей, по роздоллі;

Пожурились славні козаченьки,

Гей, гей, у неволі.

Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,

Гей, гей, не журіться, -

Посідлайте коні воронії,

Гей, гей, садовіться!

Та поїдем у чистеє поле,

Гей, гей, у Варшаву

Та наберем червоної китайки,

Гей, гей, та на славу!

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, не злиняла,

Та щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, червоніла,

А щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, не змарніла!

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, похилилася;

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, засмутилася.

А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, та піднімемо;

А ми свою славну Україну,

Гей, гей, розвеселимо!