SiteHeart  
 
   
Бібліотека Дітям до десяти років Казки Лисичка та журавель

Лисичка та журавель

Українська народна казка

Були собi лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лiсi. Та такi стали приятелi! Кличе лисичка журавля до себе в гості:

– Приходь, – каже, – журавчику, приходь, лебедику! Я для тебе – як для себе.

От приходить журавель на ласкавi запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарiлцi та й припрошує:

– Пригощайся, журавлику, пригощайся, лебедику!

Журавель до кашки. Стукав, стукав дзьобом по тарiлцi – нічого не виходить.

А лисичка як узялася до страви – лизь та лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу вилизала. Вилизала та до журавля:

– Вибачай, журавлику, – що мала, тим тебе й пригощала, а більше немає нічого.

– То спасибі ж, – мовить журавель. – Приходь же, лисичко, тепер до мене в гості.

– А прийду, журавлику, прийду, лебедику!

На тому й розійшлися.

От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв i м’яса, й картопельки, й бурячків – усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:

– Пригощайся, люба приятелько, не соромся!

От лисичка до глечика – голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона боком, i лапкою, i навстоячки, i зазирати, й нюхати ...

А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку – та й поїв, що наварив. А тоді й каже:

– Оце ж, вибачай, лисуню, що мав, то тим i пригощав. Та вже більше нічого не маю на гостину.

Ох i розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!

От від того часу лисичка не приятелює з журавлями.

 
 
Корзина  
 
Кількість:  0 шт.
 
Сума:  0 грн.
  ЗАМОВИТИ >>
   
  Пошук:
Пошук