Леонід Глібов «Химерний маленький»

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький

Коханчик удавсь;

У тісто прибрався,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купавсь.

На смак уродився,

Ще й маслом умився,

В макітрі скакав...

Недовго нажився,

У дірку скотився,

Круть-верть — та й пропав.

Хотів був догнати —

Шкода шкандибати:

Лови не лови!

А як його звати —

Лінуюсь сказати,

А нуте лиш ви!

«То ж, діду коханий,

Вареник гречаний!» —

Кричить дітвора.

Чому не вгадати!

Не бігать шукати

Такого добра.