Микола Вінграновський «Перша колискова»

Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока.

В теплих снах ідyть в поля жита,

І зоря над ними йде висока.

Спи, моя гіллячко голуба,

Тихо в моїм серці і щасливо.

За вікном хлюпочеться плавба

Твоїх літ і долі гомінливої.

Спи, моя дитинко, на порі.

Тіні сплять і сонна яворина...

Та як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

Хай вона не спить в тобі повік,

Бо вона — для тебе і для світу...

Люлі, мій маленький чоловік,

Капле сон сріблястий з верховіту...