Леонід Глібов «Хто сестра і брат?»

«Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?

Рано до схід сонечка росою вмивалась,

Є у мене листячко, пахучії квіти,

Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?

Краще в полі нашому над мене немає,

Аж до моря славонька про мене літає,

Із моєї сипанки смачна страва буде,

Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»

«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —

Обізвався братичок десь за бороною. —

Скрізь по людях склалася і про мене слава,

Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».