Народження і юність Геракла

За давніми переказами, Геракл народився від Зевса і прекрасної Алкмени, котра була дружиною царя Амфітріона; обоє вони були онуками великого героя Персея. Геракл був знаменитим народним героєм Еллади. Незборимої мужності, великої доблесті, честі й сили, він прагнув служити на благо людям, боротися з усім злим і несправедливим.

Гера, дружина громовержця Зевса, з ревнощів ненавиділа матір Геракла Алкмену, тому почала переслідувати Геракла, і його нещастя почалися з першого ж дня його народження.

Народився Геракл на чужині, у Фівах, куди вигнаний був з Аргоса його вітчим Амфітріон. Але Зевс вирішив звеличити сина свого Геракла і зробити його безсмертним. Гермес за велінням Зевса подав Гері дитину Геракла. Дитина сподобалася Гері, вона дала йому свої груди, і крапля її молока зробила його безсмертним. Але довідавшись, кого вона годує грудьми, Гера негайно відняла дитину від грудей, і бризнуло трохи її молока на небо; і виникла там неяскрава світла смуга, яку люди назвали Чумацьким Шляхом; вона складається з міріад незліченних зірок, видних на небі ясної ночі.

Розгнівана Гера крізь відчинені двері впустила у спальню Алкмени, де в колисці лежали діти Геракл і його брат Іфікл, дві великі отруйні змії; вони обвилися навколо шиї дитини. Але Геракл підвів голову і в першій боротьбі випробував свою силу. Він схопив руками обидві змії і задушив. Прокинулися налякані служниці Алкмени і почали кликати на допомогу людей. Прибігли воїни в кутій збруї, з оголеним мечем з’явився Амфітріон. Побачивши незвичайну мужність і силу свого сина, здивовано стояв він перед колискою дитини Геракла. Тоді цар звелів покликати віщуна Тіресія, щоб той передрік долю дитини. Той оголосив, що Геракл здійснить великі подвиги, знищить на землі і на морі багато чудовиськ і уб’є чимало злих і гордовитих людей, а всіх, хто буде стояти на його шляху, він перемагатиме. Наприкінці свого життя він насолодиться спокоєм, здобуде безсмертя і вічну юність, візьме собі за дружину квітучу Гебу, і весілля святкуватимуть вони на Олімпі, у чертогах Зевса.

Повіривши пророцтву, Амфітріон вирішив дати сину виховання, гідне героя. Для навчання військової справи він залучив найдосвідченіших воїнів. Володіти луком його навчав знаменитий стрілець Еврит, єдиноборству — хитрий Автолік, син Гермеса, дід хитромудрого Одіссея; а володіти важкою зброєю учив його Кастор. Від кентавра Хірона він навчився збирати цілющі трави і розуміти рух зірок, а правити колісницею його навчив сам Амфітріон, найдосвідченіший у цій справі. Учився Геракл наукам і музиці.
Одного разу його вчитель гри на лірі Лін за щось ударив Геракла, тоді юнак кинув ліру в нього з такою силою, що той упав замертвим. За вбивство Геракла викликали на суд, але він сказав суддям: «Той, кого вдарили, повинен повернути удар», — і його виправдали.

За це Амфітріон вигнав Геракла з міста і відправив його пасти свої череди на гірських пасовищах Кіферона. Там Геракл виріс, загартувався і став красивим юнаком. Він перевершував усіх своїм величезним зростом і силою, і в ньому легко можна було впізнати Зевсового сина. Він був кращим стрільцем з лука, і ніхто не міг так спритно і влучно кидати списа, як він.

Коли Геракл пас череди на кіферонських горах — а було йому вісімнадцять років, — одного разу вбив він страшного кіферонського лева, що не раз спускався в долину і пожирав биків його батька. Шкуру вбитого лева з того часу Геракл носив на спині, а левова паща була йому шоломом.

Це був перший подвиг, здійснений Гераклом.

Повертаючись із полювання на лева, він зустрів послів царя Ергіна, які йшли в його рідне місто Фіви за даниною; жителі Фів повинні були платити двадцять років, щороку віддаючи по сто биків. Зустрівши послів, Геракл відрізав їм носи і вуха, зв’язав руки і відіслав назад до царя Ергіна. їхній володар у відповідь виступив з великим військом проти фіванців, але Геракл у латах, подарованих йому Афіною, очолив хоробре фіванське військо, що закріпилося у вузькій ущелині, і розбив ущент ворогів, а царя Ергіна вбив. У цій битві загинув Амфітріон, який мужньо боровся на чолі фіванського війська разом із Гераклом і його братом Іфіклом. Цар фіванців Креонт, позбувшись важкої і ганебної данини, нагородив героя Геракла і віддав йому в дружини свою старшу дочку Мегару. На весілля Геракла прийшли боги з Олімпу й привітали його щедрими дарунками. Гермес подарував меч, Аполлон — лук і стріли, умілий Гефест — ковану із золота зброю, а Афіна Паллада — красивий одяг. У немейському гаю Геракл вирубав собі палицю.