Василь Стус "Терпи, терпи - терпець тебе шліфує..."

Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,

сталить твій дух - отож терпи, терпи.

Ніхто тебе в недолі не врятує,

ніхто й не зіб'є з власної тропи.

На ній і стій, і стій, допоки скону,

допоки світу й сонця - стій і стій.

Хай шлях до раю, пекла чи полону -

тримайся далі розпачу й надій.

Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався,

той, що обрав тебе, як побратим.

До нього змалку ти заповідався

сумним осердям, поглядом сумним.