Леонід Глібов "Журба"

Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька:

Як скло вода блищить;

Долиною зеленою

Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку,

Прив'язані човни;

А три верби схилилися,

Мов журяться вони,

Що пройде любе літечко,

Повіють холода,

Осиплеться їх листячко

І понесе вода.

Журюся я над річкою

Біжить вона, шумить.

А в мене бідне серденько

І мліє, і болить.

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої

Пробігли дні щасливії

І радості мої!

До тебе, моя річенько,

Ще вернеться весна;

А молодість... Не вернеться

Не вернеться вона!..

Стоїть гора високая,

Зелений гай шумить;

Співають пташки голосно

І річечка блищить...

Як хороше, як весело

На білім світі жить!..

Чого ж у мене серденько

І мліє, і болить?

Болить воно та журиться

Що вернеться весна,

А молодість... Не вернеться

Не вернеться вона!