Народна лірика. Ой та зажурились стрільці січовії6 

Ой та зажурились

Стрільці січовії,

Як Збруч-річку7  переходили,

Що стільки народу

Впало за свободу,

Встояти не було сили.

Ой та зажурились

Стрільці січовії,

Стали дрібні сльози лити:

Буде ворог клятий

Батьками орати,

Матерями волочити.

Ой не тішся, враже,

Що весь край - то ваше!

Ще живе стрілецька слава.

Вернуться ще тії

Стрільці січовії,

Впаде вража міць лукава.